Шановні читачі та експерти!

Останнім часом у пресі та на інтернет-ресурсах дуже жваво обговорюється тема створення Національного бюро фінансової безпеки України. Звучить дуже багато думок з цього приводу. Висловлюються небайдужі прості громадяни, бізнесмени, експерти. А ще – гучні опоненти нашої ідеї, які, на жаль, далеко не завжди зважено і вдумливо обґрунтовують власні думки.

fashion-featured

Однак все, що відбувається навколо проекту НБФБ, надало нам, авторам Концепції створення нового органу фінансової безпеки, унікальну можливість ще раз переконатися: ми – на вірному шляху.

Нас часто питають: «Чим ваш підхід відрізняється від альтернативного?» (маючи на увазі пропозиції команди міністра Олександра Данилюка по створенню СФР). Ми відповідаємо: «Усім».

Ми не критикуємо проект Закону про Службу фінансових розслідувань, пропонований Міністерством фінансів. Ми наголошуємо на перевагах нашого підходу.

А тепер – усе по порядку. Перш ніж розпочати роботу над Концепцією створення в Україні органу, що провадитиме фінансові розслідування за світовою моделлю, ми задали собі низку важливих запитань.

Перше – а що таке реформа? Та й, зрештою, що насправді треба реформувати? Чи це просто має бути заміною одних «некорупціонерів» на інших?

Друге – що не так в роботі діючих правоохоронних органів? Що впливає на їх корумпованість?

Третє – як насправді виглядає криміногенна ситуація у вітчизняній економіці? Які існують кримінальні схеми й технології? Що ж робить їх такими невразливими? Яким чином побудована кримінальна інфраструктура в економіці та що створює підґрунтя для її існування?

А ще – чому, розслідуючи податкові та інші злочини у сфері публічних фінансів, правоохоронці ЗАВЖДИ втручаються в діяльність СПД?

І найголовніше – чи можна запропонувати таку модель організації діяльності, яка могла б відповідати сучасним вимогам та очікуванням суспільства?

«Гідра в тіні». Кому це вигідно

Аналізуючи теперішню ситуацію, ми з’ясували, що правоохоронні органи фактично не протидіють системним злочинам. Їх царина – лише окремі злочинні прояви. Але чому? Є дві ключові причини. Перша – пов’язана з самим функціонуванням системних кримінальних схем. Друга – ми стали нащадками старої системи організації поліцейської діяльності, що побудована на системі тотальних перевірок, без прив’язки до аналізу ризиків, суб’єктів господарювання та інших осіб, щодо причетності до скоєння злочинів.

Наслідком цього є корупція, створення правового підґрунтя для функціонування кримінальних схем та кримінальної інфраструктури, тиск на бізнес. Системні схеми фактично виключають конкурентні умови ведення бізнесу, штучно створюють ситуацію, за якої вести чесний бізнес просто неможливо.

Результат – 55% СПД ухиляються від сплати податків, 45% їх уникають, використовуючи схеми агресивного податкового планування.

Система отношений между бенефициарами системных криминальных схем

Використання системних схем є фактично прихованою монополізацією ринку. І дійсно:

  1. Протиправними діями скорочується час на «заробляння» грошей.
  2. У зв’язку з нездатністю підприємців функціонувати в конкурентних умовах, штучно монополізується ринок, нейтралізуючи інших його учасників.
  3. Формується корупційний ринок державних послуг та соціальних благ.
  4. Неконкурентні умови примушують інших учасників ринку діяти у незаконний спосіб.
  5. Зайва державна регуляція економічних відносин створює хороші умови праці лише для учасників кримінального ринку тощо.
  6. Правоохоронні, контролюючі органи нейтралізуються шляхом підкупу окремих представників або призначенням підконтрольної особи.

До речі, рентабельність СПД, що не працюють з бюджетними коштами, складає лише 10%. Саме тому багато політичних сил та бізнесменів намагаються просувати до «державного корита» виключно підконтрольні собі структури.

Элементы характерные системным схемам производства преступлений

Як сьогодні розслідують фінансові злочини в Україні?

Звернемо увагу на діючу модель розслідування податкових злочинів. Як ми вже наголошували, вона побудована у тій чи іншій мірі на системі перевірок СПД. Результат – 70% кримінальних проваджень закриваються.

Результаты работы следователей подразделений по финансовым преступлениям

Це фактично і є корупційні ризики, тиск на бізнес, а якщо додати до цього проведення ініціативних заходів, що не закінчуються відкриттям кримінальних проваджень, то такі ризики значно збільшуються.

Представники законодавчої та виконавчої влади звертали увагу на три зони ризику в цій моделі. Перша – це безпосередньо перевірки; друга – акти; третя – судово-економічні експертизи в межах кримінального провадження.Модель расследования преступлений

Зверніть увагу, як вони намагалися вирішити це питання:

У першому випадку – встановлення мораторію на перевірки.

У другому – запровадження податкової преюдиції до статті 212 ККУ як умова до початку кримінального переслідування. іншими словами – встановлення того факту, що, мовляв, умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) вважатиметься злочином у разі несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов’язання, визначеної у рішенні контролюючого органу, у порядку та строки, передбачені ПК України, після завершення процедури адміністративного та судового оскарження такого рішення (у разі подання скарги платником податку).

Третє – заборона будь-яких перевірок в межах кримінального провадження (виключенням є норма, визначена у ст. 78.1.11. ПК України щодо наявності рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

На перший погляд – цілком логічні кроки, однак є декілька «але»:

  1. Кримінальне процесуальне законодавство прописане саме під таку модель розслідування, да і податковий кодекс не може мати нічого спільного з досудовим розслідуванням.
  2. Запровадження таких новел не вирішує питання виводу бізнесу з тіні. Адже виходить, що продовжуючи тиск на бізнес, держава ніяким чином не бореться з системними схемами вчинення злочинів.
  3. Не визначені механізми стимулювання СПД до ведення бізнесу у правовий спосіб та чесної сплати податків.
  4. Нема механізмів викриття та нейтралізації кінцевих бенефіціарів кримінальних схем.
  5. Не з’ясовано, у який спосіб буде вирішуватись питання щодо усунення правового та іншого підґрунтя функціонування кримінальних схем.
  6. Як оцінити суми збитків, спричинених злочином, в межах кримінального провадження, без права перевірки юридичних осіб?
  7. Не запропонована альтернативна модель боротьби, зокрема розслідування злочинів. Нема практичного інструментарію для протидії злочинності та багато ін. Іноді практичні працівники просто не можуть діяти у іншій спосіб.

Що пропонуємо ми?

Створена нашим авторським колективом ILP модель (Intelligence Led Policing) передбачає абсолютно новий підхід до процесу боротьби зі злочинами.

Крім того, запровадження сучасної форми організації правоохоронної діяльності, керованої аналітикою, сприятиме зниженню корупційних ризиків.

Переваги ILP моделі:

  1. Первинна інформація буде отримуватись за рахунок доступу до інформаційних масивів, а не за рахунок контакту з СПД (перевірок контролюючого органу).
  2. Рекомендації аналітика стосуватимуться не тільки протидії конкретним протиправним проявам. Вони сприятимуть усуненню причин та умов існування системного кримінального явища.

3 Аналітичні моделі не тільки пояснюватимуть характер кримінальної події у теперішньому, але й будуть здатні спрогнозувати їх розвиток у майбутньому.

  1. Правоохоронці будуть максимальному відстороненими від «переднього краю» (контакту з СПД) без шкоди для розслідування.
  2. Співвідношення контактних дій (перевірки, обшуки, вилучення, допити) до безконтактних (аналіз даних) зменшиться в десятки разів, зберігаючи при цьому результативність.
  3. Сформовані на підставі аналізу висновки будуть побудовані не на практичному досвіді (не дивлячись на його важливість), а на системі розрахунків ризиків та загроз.
  4. Аналітична діяльність стане своєрідним фільтром, аналітик повинен зосереджуватись лише на ризикових об’єктах та кримінальній інфраструктурі.
  5. Аналітичні висновки формуватимуться тільки на основі фактів (уникаючи необґрунтованих припущень).
  6. Рекомендації, сформовані аналітиком, сприятимуть підвищенню обґрунтованості та ефективності прийняття управлінських рішень.
  7. Скоротиться час, фінансові видатки та обсяг людського ресурсу, задіяного у виявленні та розслідуванні злочинів.
  8. Аналітика буде йти поруч з оперативно-розшуковою діяльністю, особливо кримінальною розвідкою. Аналітик розвантажить детектива та надасть конкретні рекомендації щодо розслідування кримінального провадження.

Не впевнений – не обганяй

Наші опоненти дійсно праві: не тільки Литва, але й інші держави отримали право на реформування саме податкової системи України. А це не лише створення органу, що буде опікуватись фінансовою безпекою держави. Європа делегувала литовцям та іншим учасникам ЄС право також на реформування нашої Генеральної прокуратури в частині процесуального керівництва над новоствореним органом.

Проте ми хочемо наголосити на одній речі. У перехідних положення проекту Закону «Про СФР» (саме його в ЗМІ називають «проектом Данилюка») є один цікавий пункт. Він змушує глибоко засумніватись: а чи самі автори проекту насправді впевнені у ефективності роботи своєї СФР?

Цитую: «У разі неможливості протягом одного року з моменту набрання чинності цього Закону здійснення Службою фінансових розслідувань функції досудового розслідування, підслідність кримінальних проваджень визначається Генеральним прокурором (його заступниками) або уповноваженими ними прокурорами».

Насамперед ми намагаємося зрозуміти мету цієї норми. Дійсно, бувають різні форс-мажорні обставини, однак найбільшим недоліком запропонованого законопроекту є невизначеність. Яку ж саме модель боротьби зі злочинами ви пропонуєте?

Постскриптум

Сподіваюсь, ми були коректними у наших висловлюваннях. Адже наше завдання – не займатися пустою балаканиною або образами, які ні до чого гарного не приведуть. Ми за об’єднання всіх зусиль навколо спільної мети – змінити в Україні все на краще.

Далі, в наших нових публікаціях, ми презентуємо громадянам України 15 ключових базових положень законопроекту «Про НБФБ» та поступово пройдемо по кожному з них. І дамо відповідь на ваше часте запитання: «А чому поки ніхто не бачив сам законопроект про Національне бюро фінансової безпеки?».

Не бачив – тому що передусім нам потрібна згода усього топ-менеджменту країни на запровадження реформ у сфері захисту «державного гаманця». А без цього обговорювати тему створення реальних механізмів боротьби з мега-крадіями просто немає сенсу.

З повагою, В’ячеслав НЕКРАСОВ, спiвавтор «Концепції створення Національного бюро фінансової безпеки України»

У чому переваги Нацбюро финансової безпеки
Поставьте оценку
0

Автор публикации

0
Комментарии: 0Публикации: 1Регистрация: 12-02-2018